Темні гірлянди, похмурі ялинки – цього року не так. Але в душі завжди вогник іскриться, посмішки просвічують нам. Нехай наступного року буде вдосталь всього: тепла, світла, обіймів, часу! Часу на сім'ю, часу на подорожі, часу працювати та радіти життю. Нехай перемога увірветься до нас, щоб щасливими були всі дні у нас!
Сьогодні відбулася виховна година до новорічних свят.
Ми зі шккільним бібліотекарем Раісою Тимофіївною погралися з учнями, було дуже пізнавально та цікаво.
ВІДЕОГРА- ВІКТОРИНА "РЕСТАВРАТОР"
Міжнаро́дний день толера́нтності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості.
Повноцінне здорове харчування школярів сприяє нормальному функціонуванню та розвитку дитячого організму. Харчування школярів має поєднувати в собі якісні безпечні продукти та повністю задовольняти потреби організму в поживних речовинах.
11 жовтня - бібліотекар школи Сизоненко Р.Т. підготувала і провела квест для учнів 7-Г класу
ЦЬКУВАННЯ/ БУЛІНГ
– Ц Е АГРЕСИВНА І ВКРАЙ НЕПРИЄМНА ПОВЕДІ Н КА ОДНІЄЇ
ДИТИН И АБО ГРУПИ ДІТЕЙ СТОСОВНО ІНШОЇ ДИТИНИ , ЩО
СУПРОВОДЖУЄТ ЬСЯ ФІЗ И Ч Н ИМ І П С И Х О Л О Г ІЧ Н ИМ Т И С К ОМ.
Наша країна дуже гарна, різноманітна, багата своїм тваринним і рослинним світом, корисними копалинами. А найголовніше – своїми працьовитими, мужніми, дружніми людьми, які заради цілісності своєї держави готові на різноманітні подвиги. Українець-патріот буде любити українську мову, цінуватиме звичаї і традиції рідного краю, встане на захист своєї Батьківщини, знатиме народні і державні символи.
Зараз український народ згуртувався наче одна родина. Багато людей втратили власні домівки і їх прихистили в інших містах і селах не лише України, а й усього світу. Але всі, хто вимушено покинув власну Батьківщину, мріють повернутися на рідну землю і відбудовувати зруйноване ворогом, будувати нову процвітаючу країну, зміцнювати державу. Тому українці почали ще більше цінувати державні символи.
Нарешті залишається позаду важкий воєнний навчальний рік, а попереду чекає відпочинок і приємне тепле літечко!
Перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, слід чітко виконувати Правила дорожнього руху:
- рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку;
- за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;
- переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема, підземних і наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
- у місцях із регульованими рухами, слід керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;
- виходити на проїжджу частину із-за транспортних засобів, упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби;
- чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
- на трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, можна виходити на проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая;
- у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;
- категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом або встановленими місцями;
- по проїжджій дорозі на велосипеді рухатися можна тільки дітям, які досягли 16-ти років; мопеди й велосипеди мають бути обладнанні звуковим сигналом та світлоповертачами: попереду – білого кольору, по боках – оранжевого, позаду – червоного; на голові у водія має бути захисний шолом, слід чітко дотримуватися правил дорожнього руху;
- водіям мопедів і велосипедів заборонено: керувати транспортом із несправним гальмом і звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися по автомагістралях, коли поряд є велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;
- заборонено виїжджати на проїжджу частину на інших засобах для катання (скейтборд, самокат, ролики тощо), обирати місце для катання слід на дитячих майданчиках;
- учні повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила дорожнього руху України, із якими вони ознайомилися на уроках основ здоров’я, виховних годинах, інших навчальних спеціалізованих установах, предметних уроках;
- дітям заборонено перебувати поблизу залізничних колій без супроводу дорослих;
- учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручні або інші пристосування.
Ідею провести свято у 2006 році запропонувала студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.
Українська вишиванка - не просто святковий одяг. Споконвіку сорочка, вишита дружиною або мамою, вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі. У кожному регіоні України є свої традиції вишивання і символізм орнаментів, але незмінно лише одне: вишиванка - це частина генетичного коду українця.
Зараз День вишиванки має особливий сенс - українці змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за неї, віддаючи свої життя.
Свято щорічно відзначають у третій четвер травня в Україні. У 2023 році День вишиванки буде 18 травня.
Зараз, в умовах воєнного часу, в День вишиванки в Україні не проводяться марші та дефіле вишиванок, ярмарки, концерти чи інші масові заходи. Але долучитися до свята може будь-хто - потрібно просто надягти вишиванку або будь-який інший одяг з українською вишивкою.
22 квітня відзначається міжнародною спільнотою як Всесвітній день Землі. В цей день в різних куточках світу проводять різноманітні акції, що покликані спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого навколишнього середовища на планеті Земля.
У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси та багатства нашого спільного дому. Цей Дзвін є символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів та заклик до дії в ім’я збереження миру і життя на Землі, збереження людства та культури.
Історія цього свята розпочинаєтся в Америці, де у 1971 році був започаткован Щорічний тиждень землі (третій тиждень квітня). Акція стала дуже популярною серед населеня, а її засновник, сенатор Гейлорд Нельсон був удостоєний високої державної нагороди. У 1990 році День Землі став міжнародним святом, а 90-і роки було проголошено “Десятьоліттям довкілля”. До акції долучилися понад 120 країн, а більш ніж 40 країн об’еднали зусилля для збереження біологічного різноманіття. У 2009 році Генеральна асамблея ООН проголосила Міжнародний день Матері-Землі, постановивши відзначати його 22 квітня. На данний час ця дата відзначаєтся у 193 країнах світу кожного року.
Символом дня є зелена грецька литера Θ (Тета) на білому фоні. Логотипом – зображення планети Землі (зараз використовуєтся фото, зроблене астронавтами з Аполлону-17 на півдорозі до місяця) на темно-синьому фоні.
В цей день кожен житель планети може внести свій маленький вклад у справу захисту та відновлення довкілля: очистити від сміття берег улюбленої річки, посадити дерево, хоча б на один день відмовитись від користуванням автотранспортом. Земля – це величезний дар, ресурси якого буде неможливо використовувати вічно. Ми не зможемо врятувати планету згадуючи про неї лише один день на рік – цього явно недостатньо. саме тому слід піклуватися про оточуюче нас середовище протягом всього року. Здавалося б, яка дрібниця в масштабах Планети – вимкнути за собою світло в кімнаті, здати макулатуру на переробку чи пройтися пішки до роботи, та саме з таких дій складаються великі справи! Уявіть – тисяча людей посадила по одному дереву – ось Вам і ліс! Мільйон людей закрутили кран, коли чистили зуби – річку врятували від пересихання. Мільярд людей вимкнули світло, виходячи з кімнати – одна ТЕС не потрібна. Саме такі справи, саме такі дрібниці допомагають нам врятувати природу Землі, зберегти добробут нашого великого спільного Дому.
З Днем Землі!
Які традиції на Великдень існують
Особливо велике значення православні християни надають останньому тижню Великого посту, що передує Великодню. Саме в цей період починають випікати паски та фарбувати яйця. Також віряни дотримуються найсуворішого посту. Найважливішими днями вважаються Чистий четвер (13 квітня 2023 року) та Страсна п'ятниця (14 квітня 2023).
Увечері в суботу проводиться Великодня служба. Після настання півночі в церквах починається Великодня заутрення — урочисте богослужіння. До сходу сонця потрібно освятити паски, крашанки та інші продукти, які несуть віряни в великодніх кошиках.
Після закінчення богослужіння вся родина збирається разом за святковим столом, члени сім'ї їдять освячені продукти. Починають трапезу з яєць. Потім відвідують родичів і друзів, щоб обмінятися великодніми привітаннями, що називаються "христосанням".Також цього дня заведено роздавати милостиню, щоб залучити в свою оселю благополуччя.
Крім фізичної праці, у Великодній день існує кілька інших заборон. Зокрема, не можна:
До великоднього кошика не можна класти ножі, алкогольні напої, овочі та фрукти, матеріальні цінності, страви з крові тварин.
Коли виникло свято книги
Щороку 2 квітня ми святкуємо Міжнародний день дитячої книги. Це свято було започатковане 1967 року рішенням Міжнародної ради з питань дитячої книги (IBBY-International Board on Books for Young People). А дата була обрана не випадково. Саме цього дня народився славетний данський казкар – Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875). Тож, відзначаючи цю подію, ми згадуємо всі чудові твори цього дивовижного митця й оцінюємо подальші старання його послідовників. А також розуміємо, яке місце сьогодні посідає книга у вихованні та розвитку дітей.
Як море починається з
річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на
пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана
Мазепи, поглиблювалося під пером Івана Котляревського, особливо – Тараса
Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, Панасом Мирним, Лесею
Українкою та багатьма іншими видатними українцями.
Вони прославляли країну своїми справами, пропагували українське слово, національну культуру за межами України. Шкода, правда, що дехто не бачить цього. Інколи стаємо варварами рідному слову та культурі, немилосердно знівечуючи й власні душі. Звернімо увагу на нашу повсякденну мову. Чому вона така бідна, засмічена? Особливо це стосується сучасної молоді. Дехто з наших ровесників не замислюється над тим, що мовна культура є свідченням вихованості та розумового інтелекту молодої людини.
Сьогодні діти я пропоную вам перевірити, наскільки добре ви знайомі зі своєю рідною мовою. Отже давайте розпочинати!
Конкурс «Редактор»
1. Не сиди на полу (підлозі)
2. Самий кращий малюнок (найкращий)
3. Хрустальний світильник ( кришталевий)
4. Я не получаю газет (я не отримую)
5. Земельний участок (земельна ділянка)
6. Грошовий перевод (грошовий переказ)
7. Тут нема печаті (тут немає печатки)
8. Дошка об’яв (дошка оголошень)
9. Приймати участь (брати участь)
10. Підписка на газети й журнали (передплата)
Конкурс «Далі... Далі…»
1. Як називається державна мова
України? (українська)
2. Який знак ставимо у кінці
питального речення? ( ? )
3. Як називаються слова з протилежним
значенням? (антоніми)
4. Якою є перша буква у власній
назві? (велика)
5. Як називається розмальоване яйце?
(писанка, крашанка)
6. Скільки -н- у слові незрівнянний?
(чотири)
7. Головні члени речення – це (підмет
і присудок)
8. Особливий знак у слові В’ячеслав –
це (апостроф)
9. Префікс у слові прекрасний – це
( пре-)
10. Список літер встановленого порядку
– це (алфавіт)
11. Остання буква у слові шістдесят –
це (т)
12. Народні пісні, що співають на
Різдво – це (колядки)
13. Автор «Заповіту» – ( Шевченко)
14. Продовжте фразу «Мені
тринадцятий …(минало)
15. Скільки літер в українському
алфавіті? (33)
16. Доберіть антонім до слова «добро»
(зло)
17. Третій відмінок нашої мови – (давальний)
18. Частина слова після кореня, яка
служить для творення нових слів? (суфікс)
19. Яким розділовим знаком починається запис діалогу? (тире)
Використовуючи літери із запропонованих слів (не повторюючи), скласти їх у нові слова:
СТОРІНКА – ранок,
стіна, сто, рік, нірка, кіно, рот, кіт, нора, сік, ніс, кора, Ніка, Кіра, Тіна,
…
МИЛОЗВУЧНІСТЬ – мило, ніс, сіль, злість, вино, осінь, звучить, сіть, лози, лом, оси, міль, ніч, мови, воли ...
